Як Горане? Як Бреговиче?

На цій планеті є декілька речей які я не можу зрозуміти. Ні, ну насправді таких речей багато, але це не важливо.

Важливо те, що я не можу зрозуміти Горана Бреговича. Ось вже багато років.

Я бачив як на сцену виходить звичайний чоловік, починає грати музику, майже таку як грають у нас на весіллях, і люди на стадіонах, у концертних залах, перед моніторами починають усміхатись!

Саме оце — усмішка — те що починають підспівувати і підтанцьовувати — я розумію. Але люди починають просто усміхатись. Як діти. Щиро і відкрито. От на яких струнах, трубах чи чогось там грає цей шестидесятитрирічний сербохорват? Як працює ця механіка? Динаміка? Хімія? Фізика? Він грає, а вони, і я разом з ними, усміхаюсь. Слухаю і усміхаюсь — цю дивну вічну музику.