10 заповідей спокою Івана Павла ІІ

10 заповідей спокою Івана Павла ІІ
під настрій… і з побажаннями чудового дня завтра
1. Саме цей день я хочу прожити, не намагаючись одразу вирішити всі життєві проблеми.

2. Саме сьогодні зважатиму на свою поведінку: буду привітним до людей, не буду критикувати, виправляти чи вдосконалювати нікого, окрім себе.

3. Саме сьогодні буду щасливим, усвідомлюючи, що я створений для щастя не тільки у вічності, але й тепер. Є лише один світ.

4. Саме сьогодні підлаштуюся під обставини, не прагнучи, щоби вони підлаштовувалися до моїх бажань.

5. Саме сьогодні відведу кілька хвилин свого часу для читання. Як їжа потрібна тілові, так добра книжка потрібна для духовного життя.

6.Саме сьогодні зроблю якийсь добрий вчинок і нікому про це не скажу.

7. Саме сьогодні зроблю щось, до чого не маю жодного бажання. А коли почуватимусь ображеним, не виявлю цього.

8. Саме в цей день складу собі детальний план. Можливо, не буду його ретельно дотримуватися, але спробую виконати два правила: не буду поспішати і буду рішучим.

9. Саме сьогодні буду сильно вірити – навіть коли б обставини схиляли мене до чогось протилежного. Бог піклується про мене так, ніби на світі більш нікого немає.

10. Саме сьогодні не буду нічого боятися. Особливо не лякатимусь радості та всього, що красиве. Не боятимусь вірити в Добро і за все дякувати. Адже все є Божим даром.
 
Знаю, що перепощувати новини не в правилах Вкурсі, але таке воно хороше — не стримався.

11 коментарів

Галина Дичковська
7. Саме сьогодні зроблю щось, до чого не маю жодного бажання. А коли почуватимусь ображеним, не виявлю цього.
З точки зору мого психотерапевтичного досвіду, це положення доволі проблемне.
Робити щось, до чого не маєш бажання — гвалтувати себе, може краще пошукати справжні бажання?
Почуття образи, яке не виявляється — дуже руйнівна сила. Врешті, це брехня. Краще виявити, показати кривднику біль своєї образи, прицьому НЕ ЗВИНУВАЧУЮЧИ свого кривдника.
Маріанна Антонюк
гадаю, релігійний і психотерапевтичний досвід — це дещо різні речі. Тим паче, і у психології, і в психотерапії є багато напрямів, які подекуди суперечать одні одним. І образа може бути хибною, тож не обов'язково її невиявлення є брехнею. Це може бути просто обдуманий вчинок, який призвів до перегляду і переоцінки ситуації.
Галина Дичковська
Образа в принципі завжди є хибною. Але є правдою. Якщо я ображаюся, а кажу, що не ображаюся, це таки брехня. :)))
???
Володимир Антонюк
ми з нашими образами і психологічними знаннями такі класні і грамотні. А ВІН був справжнім ПАПОЮ ;). І його любили друзі і поважали всі. Можливо щось не так в нашій психотерапії? Мені самому його заповіді складно зрозуміти, виникає питання — як це? А вотак це…
Галина Дичковська
Пане Володимире, я сама достатньо поважаю Папу Івана Павла ІІ, цілком з вами погоджуюсь, що він був СПРАВЖНІМ Папою. Його приклад моління в мечеті та в синагозі для мене є виявом величезної мудрості і справжньої побожності.
Однак це не значить, що я не маю права мати власної думки. Навіть якщо вона хибна. Волію вчитися на своїх помилках ніж бездумно переймати чужий досвід.
Так, зрозуміти складно, бо це речі, що часто виходять за межі предметності, а тому неоднозначні. Є ще проблеми перекладу, коли перекладений текст втрачає/чи набуває певних нюансів, які відсутні в джерельному тексті.
Саме тому, що складно, саме тому я висловила свою думку.
Якщо Ви вважаєте, що з Папою треба однозначно в усьому погоджуватися, бо він — папа, це Ваше право.
Я вважаю, що з будь-ким треба просто спілкуватися. Переймати досвід. Думати, дякувати за чужий досвід.Правдива віра приходить власне через досвід. Думаю, в Павла ІІ її було багато.
Володимир Антонюк
Ви ж мене не зрозуміли — я ж не говорю про погодження чи не погодження ;). У мене є така весела тітонька (колишня вчителька) яка одного разу сказала — «Я Біблію читала і багато з чим категорично не погоджуюсь» ;). Це я до того, що існує інший стандарт думання і реагування на події, а не звичний, і для мене також. Просто Павло ІІ щось краще знав ніж я — і був спокійним, а я десь даремно смикаюсь. Я думаю, що якщо людина називає себе християнином — то має наслідувати найперше Христа. А в цих заповідях спокою Його видно. І, взагалі, я не ангел далеко.
Галина Дичковська
А не так багато де. І в психотерапії, і часом в церкві (http://r-zhakhiv.vkursi.com/1594.html#comment8080), і в державі, і в суспільстві, і в сімї, і..., і..., і…
То на те ми люди, щоб думати ЩО робити з цим не так і щось з ним таки РОБИТИ.
Галина Єреміца
Якби люди жили за цими заповідями хоча б на 10%…
Лілія Шутяк
Дякую, дуже гарні слова, які налаштовують на позитив… шкода, що так жити у сучасному світі практично неможливо, якщо хочеш досягнути успіху.
Володимир Антонюк
Ось саме про це веду мову вже не вперше — що таке «успіх» насправді? Бути відомим (якщо так — то в якій галузі, чим)? Багатим (і ховатися від кілерів)? де успіх? І навіщо він?
Володимир Антонюк
Вибачте за дитяче питання — а якого успіху хоче досягнути молода розумна і гарна панна? Ось для Вас, конкретно, — що таке «успіх»?
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте